Волноваської загальної освітньої школи І-ІІІ ступенів №4
Волноваської районної ради Донецької області
(школа І ступеня)
1. Загальні положення Типової освітньої програми закладу загальної середньої освіти І ступеня
Типова освітня програма школи І ступеня розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», від 20 квітня 2011 року №462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної середньої освіти» та наказу МОН України від 20.04.2018 року «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня».
2.Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів в Волноваській ЗОШ І-ІІІступенів №4 складає 102 годин/тиждень, 96 годин/тиждень – інваріантна складова, 6 годин/тиждень – варіативна складова, 2 годин/тиждень – поділ на групи. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладу (додатки 1-3) до Типової освітньої програми навчального закладу), які складено на основі:
Для 1 класуз українською мовою навчання на основі базового навчального плану початкової освіти для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти (додаток №2). Для реалізації навчального плану обрано типову освітню програму О.Я. Савченко (рішення педагогічної ради школи від 25.06.2018 року №7);
Для 2-3 класів з українською мовою навчання за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОН України від 20.04.2018 №407 (таблиця №1);
Для 4-го класу з російською мовою навчання за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОН України від 20.04.2018 №407 (таблиця №3);
Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
Ø мови і літератури;
Ø суспільствознавство;
Ø мистецтво;
Ø математика;
Ø природознавство;
Ø технології;
Ø здоров’я і фізична культура.
В 1-му класі навчання буде здійснюватися за типовою освітньою програмою, розробленою О.Я. Савченко. Мовно-літературна освітня галузь реалізується через інтегрований курс «Навчання грамоти», іншомовна – через предмет «Англійська мова». Освітня галузь «Я досліджую світ» (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальні галузі) реалізується не окремими предметами, а інтегрованим курсом «Я досліджую світ», мистецька – представлена окремими предметами «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», технологічна – предметом «Дизайн і технології».
В 2-му та 3-му класахз українською мовою навчання, в 4-му з російською мовою навчання освітня галузь «Мови і літератури» (мовний і літературний компоненти) з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети "Українська мова (мова і читання)", "Російська мова (мова і читання)", "Англійська мова".
Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно - "Математика", "Природознавство".
Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі".
Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура".
Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика".
Освітня галузь "Мистецтво" реалізується окремими предметами "Образотворче мистецтво" і "Музичне мистецтво", причому, враховуючи особливості організації освітнього процесу, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу, варіативна складова навчальних планів використовується на підсилення предмету інваріантної складової «Образотворче мистецтво», зокрема: у 2-4 класах з метою виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвитку художніх інтересів і потреб, естетичних ідеалів викладання предмету «Образотворче мистецтво» здійснюється в обсязі 1 година на тиждень: по 0,5 години за рахунок інваріантної складової робочого навчального плану та по 0,5 години за рахунок варіативної складової.
У 4 класі здійснюється поділ класу на групи при вивченні інформатики відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. №128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).
При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1му класі – 35 хвилин, у 2-4 класах – 40 хвилин.
Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» вчителі фізичного вихованн формують самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів та матеріально-технічної бази школи. Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.
3. Очікувані результати навчання здобувачів освіти
Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.
До ключових компетентностей належать:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями:
мовно-літературна (українська мова та література, мови та літератури відповідних корінних народів і національних меншин, іншомовна освіта);
Ø математична;
Ø природнича;
Ø технологічна;
Ø інформатична;
Ø соціальна і здоров’язбережувальна;
Ø громадянська та історична;
Ø мистецька;
Ø фізкультурна.
Компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі забезпечує формування всіх ключових компетентностей.
Для кожної освітньої галузі визначено мету та загальні результати навчання здобувачів освіти в цілому. За ними впорядковано обов’язкові результати навчання здобувачів освіти, які є основою для їх подальшого навчання на наступних рівнях загальної середньої освіти.
Мовно-літературна освітня галузь включає українську мову та літературу, мови та літератури відповідних корінних народів і національних меншин, іншомовну освіту.
Метою вивчення української мови та літератури, мов та літератур відповідних корінних народів і національних меншин є формування комунікативної, читацької та інших ключових компетентностей; розвиток особистості здобувачів освіти засобами різних видів мовленнєвої діяльності; здатності спілкуватися українською мовою, мовами відповідних корінних народів і національних меншин для духовного, культурного і національного самовираження, користуватися ними в особистому і суспільному житті, міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.
Здобувач освіти:
Ø взаємодіє з іншими особами усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;
Ø сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її для збагачення свого досвіду;
Ø висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами письмово та в режимі реального часу, дотримується норм літературної мови;
Ø досліджує індивідуальне мовлення для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.
Метою іншомовної освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей та задоволення різних життєвих потреб здобувача освіти.
Здобувач освіти:
сприймає інформацію, висловлену іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, та критично оцінює таку інформацію;
· розуміє прочитані іншомовні тексти різних видів для отримання інформації або емоційного задоволення, використовує прочитану інформацію та критично оцінює її;
· надає інформацію, висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами усно, письмово та в режимі реального часу, використовуючи іноземну мову.
Метою математичної освітньої галузі є формування математичної та інших ключових компетентностей; розвиток мислення, здатності розпізнавати і моделювати процеси та ситуації з повсякденного життя, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, а також здатності робити усвідомлений вибір.
Здобувач освіти:
· досліджує ситуації і визначає проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;
· моделює процеси і ситуації, розробляє стратегії (плани) дій для розв’язування різноманітних задач;
· критично оцінює дані, процес та результат розв’язання навчальних і практичних задач;
· застосовує досвід математичної діяльності для пізнання навколишнього світу.
Метою природничої освітньої галузі є формування компетентностей в галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічної та інших ключових компетентностей шляхом опанування знань, умінь і способів діяльності, розвитку здібностей, які забезпечують успішну взаємодію з природою, формування основи наукового світогляду і критичного мислення, становлення відповідальної, безпечної і природоохоронної поведінки здобувачів освіти у навколишньому світі на основі усвідомлення принципів сталого розвитку.
Здобувач освіти:
· відкриває світ природи, набуває досвіду її дослідження, шукає відповіді на запитання, спостерігає за навколишнім світом, експериментує та створює навчальні моделі, виявляє допитливість та отримує радість від пізнання природи;
· опрацьовує та систематизує інформацію природничого змісту, отриману з доступних джерел, та представляє її у різних формах;
· усвідомлює розмаїття природи, взаємозв’язки її об’єктів та явищ, пояснює роль природничих наук і техніки в житті людини, відповідально поводиться у навколишньому світі;
· критично оцінює факти, поєднує новий досвід з набутим раніше і творчо його використовує для розв’язування проблем природничого характеру.
Метою технологічної освітньої галузі є формування компетентностей в галузі техніки і технологій та інших ключових компетентностей, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій без заподіяння йому шкоди, до використання технологій для власної самореалізації, культурного і національного самовираження.
Здобувач освіти:
· втілює творчий задум у готовий виріб;
· дбає про власний побут, задоволення власних потреб та потреб тих, хто його оточує;
· ефективно використовує природні матеріали, дбаючи про навколишній світ;
· практикує і творчо застосовує традиційні та сучасні ремесла.
Метою інформатичної освітньої галузі є формування інформаційно-комунікаційної компетентності та інших ключових компетентностей, здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв, інформаційно-комунікаційних технологій та критичного мислення для розвитку, творчого самовираження, власного та суспільного добробуту, навичок безпечної та етичної діяльності в інформаційному суспільстві.
Здобувач освіти:
· знаходить, подає, перетворює, аналізує, узагальнює та систематизує дані, критично оцінює інформацію для розв’язання життєвих проблем;
· створює інформаційні продукти та програми для ефективного розв’язання задач/проблем, творчого самовираження індивідуально та у співпраці, за допомогою цифрових пристроїв та без них;
· усвідомлено використовує інформаційні і комунікаційні технології та цифрові пристрої для доступу до інформації, спілкування та співпраці як творець та (або) споживач, а також самостійно опановує нові технології;
· усвідомлює наслідки використання інформаційних технологій для себе, суспільства, навколишнього світу та сталого розвитку, дотримується етичних, міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії.
Метою соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі є формування соціальної компетентності та інших ключових компетентностей, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності через особисту ідентифікацію, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших осіб, добробуту та сталого розвитку.
Здобувач освіти:
· дбає про особисте здоров’я і безпеку, реагує на діяльність, яка становить загрозу для життя, здоров’я, добробуту;
· визначає альтернативи, прогнозує наслідки, ухвалює рішення з користю для здоров’я, добробуту, власної безпеки та безпеки інших осіб;
· робить аргументований вибір на користь здорового способу життя, аналізує та оцінює наслідки і ризики;
· виявляє підприємливість та поводиться етично для поліпшення здоров’я, безпеки та добробуту.
Метою громадянської та історичної освітньої галузі є формування громадянської та інших компетентностей, власної ідентичності та готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції на засадах демократії, поваги до прав і свобод людини, толерантного ставлення до оточуючих, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів.
Здобувач освіти:
· встановлює зв’язки між подіями, діяльністю людей та її результатами у часі, пояснює значення пам’ятних для себе та інших громадян України дат (подій);
· орієнтується у знайомому соціальному середовищі, долучається до його розвитку, пояснює вплив природи та діяльності людей на нього;
· працює з різними джерелами соціальної та історичної інформації, аналізує зміст джерел, критично оцінює їх;
· узагальнює інформацію з різних джерел, розповідаючи про минуле і сучасне;
· представляє аргументовані судження про відомі факти та історичних осіб, а також про події суспільного життя;
· має розвинуте почуття власної гідності, діє з урахуванням власних прав і свобод, поважає права і гідність інших осіб, протидіє проявам дискримінації та нерівного ставлення до особистості;
· усвідомлює себе громадянином України, аналізує культурно-історичні основи власної ідентичності, визнає цінність культурного розмаїття;
· дотримується принципів демократичного громадянства, бере активну участь у житті шкільної спільноти, місцевої громади.
Метою мистецької освітньої галузі є формування культурної та інших компетентностей, цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті, поваги до національної та світової мистецької спадщини.
Здобувач освіти:
· виявляє художньо-образне, асоціативне мислення у процесі художньо-творчої діяльності через образотворче, музичне та інші види мистецтва;
· пізнає мистецтво, інтерпретує художні образи, набуваючи емоційно-чуттєвого досвіду, виявляє ціннісне ставлення до мистецтва;
· пізнає себе через художньо-творчу діяльність та мистецтво.
Метою фізкультурної освітньої галузі є формування соціальної та інших ключових компетентностей, стійкої мотивації здобувачів освіти до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, підвищення функціональних можливостей організму, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.
Здобувач освіти:
· регулярно займається руховою активністю, фізичною культурою та спортом; демонструє рухові вміння та навички та використовує їх у різних життєвих ситуаціях;
· добирає фізичні вправи для підвищення рівня фізичної підготовленості;
· керується правилами безпечної і чесної гри, уміє боротися, вигравати і програвати; усвідомлює значення фізичних вправ для здоров’я, емоційного задоволення, гартування характеру, самовираження та соціальної взаємодії.
Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти учнів 1-х класів представлені у додатку 4.
Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній як «Екологічна безпека і сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання і уміння у реальних життєвих ситуаціях. Очікувані результати навчання подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведенов додатку 5.
4. Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроків, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
5. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.
Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за рекомендаціями психолого-медико-педагогчних комісій та інших умов.
Додаток №1
до Типової освітньої програми
школи І ступеня
Волноваської ЗОШ І-ІІІ ст.№4
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
ВОЛНОВАСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І- ІІІ СТУПЕНІВ № 4
з українською мовою навчання для 1-го класу
на 2018/2019 н.р.
(додаток №2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87, типова освітня програма О.Я. Савченко)
Освітня галузь | Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень у класах | |||
1 клас | разом | ||||
Інваріантний складник | |||||
Мовно-літературна | Українська мова і література (Інтегрований курс «Навчання грамоти») | 5+2 | 7 | ||
Іншомовна | Англійська мова | 2 | 2 | ||
Математична | Математика | 3+1 | 4 | ||
Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоровязбережувальна галузі) | Я досліджую світ (інтегрований курс | 3 | 3 | ||
Техлогічна | Дизайн і технології | 1 | 1 | ||
Мистецька | Образотворче мистецтво | 1 | 1 | ||
Музичне мистецтво | 1 | 1 | |||
Фізкультурна | Фізична культура | 3 | 3 | ||
Варіантивний складник | |||||
Додаткові години для вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять | 1 | 1 | |||
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня | 20 | 20 | |||
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) | 23 | 23 | |||
Всього | 23 | 23 | |||
Директор школи Н.М. Хаджинова
Додаток №2
до Типової освітньої програми
школи І ступеня
Волноваської ЗОШ І-ІІІ ст.№4
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
ВОЛНОВАСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ № 4
з українською мовою навчання
для початкової школи
на 2018/2019 н.р.
(таблиця №1 до наказу МОН України від 20.04.2018 №407)
Освітні галузі | Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень у классах | |
2 | 3 | ||
ІНВАРІАТНА ЧАСТИНА | |||
Мови і літератури (мовний і літературний компоненти) | Українська мова | 7 | 7 |
Мова коріного народ. Національної меньшини-Російська мова | 2 | 2 | |
Іноземна мова-(Англійська мова) | 2 | 2 | |
Математика | Математика | 4 | 4 |
Природознавство | Природознавство | 2 | 2 |
Суспільствознавство | Я у світі | - | 1 |
Мистецтво | Мистецтво (музичне мистецтво, образотворче мистецтв) | - | |
Музичне мистецтво | 1 | 1 | |
Образотворче мистецтво | +1 | +1 | |
Технології | Трудове навчання | 1 | 1 |
Інформатика | 1 | 1 | |
Здоров'я і фізична культура | Основи здоров'я | 1 | 1 |
Фізична культура | 3 | 3 | |
Разом (без фізкультури) | 21+3 | 22+3 | |
ВАРІАТИВНА ЧАСТИНА | 1 | 1 | |
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня | 22 | 23 | |
Всього (без урахування поділу на групи) | 25 | 26 |
Директор школи Н.М. Хаджинова
Додаток №3
до Типової освітньої програми
школи І ступеня
Волноваської ЗОШ І-ІІІ ст.№4
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
ВОЛНОВАСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ № 4
з російською мовою навчання для початкової школи на 2018/2019 н.р.
(таблиця №3 до наказу МОН України від 20.04.2018 №407)
Освітні галузі | Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень у классах |
4 | ||
ІНВАРІАТНА ЧАСТИНА | ||
Мови і літератури (мовний і літературний компоненти) | Мова навчання –Російська мова | 5 |
Українська мова | 4 | |
Іноземна мова-(Англійська мова) | 2 | |
Математика | Математика | 2 |
Природознавство | Природознавство | 2 |
Суспільствознавство | Я у світі | 1 |
Мистецтво | Мистецтво (музичне мистецтво, образотворче мистецтво) | - |
Музичне мистецтво | 1 | |
Образотворче мистецтво | +1 | |
Технології | Трудове навчання | 1 |
Інформатика | 1 | |
Здоров'я і фізична культура | Основи здоров'я | 1 |
Фізична культура | 1 | |
Усього | 22+3 | |
ВАРІАТИВНА ЧАСТИНА | 1 | |
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня | 23 | |
Всього (без урахування поділу на групи) | 26 |
Директор школи Н.М. Хаджинова
Додаток №3
до Типової освітньої програми
школи І ступеня
Волноваської ЗОШ І-ІІІ ст.№4
ВИМОГИ до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти учнів 1-го класу
Сприймає усну інформацію | сприймає усну інформацію; перепитує, виявляючи увагу; доречно реагує |
Перетворює усну інформацію в різні форми повідомлень | відтворює основний зміст усного повідомлення відповідно до мети; на основі почутого малює/добирає ілюстрації; передає інформацію графічно |
Виокремлює інформацію | виокремлює цікаву для себе інформацію; передає її іншим особам |
Аналізує та інтерпретує усну інформацію | розпізнає ключові слова і фрази в усному повідомленні, виділяє їх голосом у власному мовленні; пояснює, чому зацікавила інформація; за допомогою вчителя виявляє очевидні ідеї у простих текстах, медіатекстах |
Оцінює усну інформацію | висловлює думки щодо усного повідомлення, простого тексту, медіатексту; намагається пояснити свої вподобання; звертається до дорослих за підтвердженням правдивості інформації |
Висловлює і захищає власні погляди | висловлює власні погляди щодо предмета обговорення; намагається зробити так, щоб висловлювання було зрозуміле і цікаве для інших осіб; правильно вимовляє загальновживані слова |
Використовує вербальні та невербальні засоби під час представлення своїх думок | розпізнає емоції своїх співрозмовників, використовує відомі вербальні та невербальні засоби для передачі емоцій та настрою; розпізнає образні вислови і пояснює, що вони допомагають уявити; створює прості медіатексти |
Регулює власний емоційний стан | розповідає про власні відчуття та емоції від прослуханого/побаченого; ввічливо спілкується |
Сприймає текст | передбачає за обкладинкою, заголовком та ілюстраціями, про що йтиметься в дитячій книжці; читає вголос правильно, свідомо, цілими словами, нескладні за змістом і формою тексти; розуміє фактичний зміст прочитаного |
Аналізує та інтерпретує текст | пов’язує інформацію з тексту з відповідними життєвими ситуаціями; розрізняє головне і другорядне в тексті; визначає тему художнього твору, а також простого медіатексту |
Збагачує естетичний та емоційно-чуттєвий досвід | розповідає про власні почуття та емоції від прочитаного тексту; відтворює емоції літературних персонажів під час інсценізації |
Оцінює текст | висловлює власні вподобання щодо змісту прочитаних творів, літературних персонажів, намагається пояснити, що подобається, а що ні; висловлює думки щодо простих медіатекстів |
Обирає тексти для читання | обирає книжку для читання; пояснює власний вибір |
Перетворює інформацію | на основі тексту малює/добирає ілюстрації, фіксує інформацію графічно |
Читає творчо | експериментує з текстом (змінює кінцівку, місце подій, імпровізує з репліками під час інсценізації тощо) |
Створює письмові висловлювання | пише рукописними буквами, злито, розбірливо; створює невеликі та нескладні за змістом висловлювання, записує їх; правильно записує слова, які пишуться так, як вимовляються; створює прості медіатексти за допомогою інших осіб |
Взаємодіє в режимі реального часу | обмінюється короткими письмовими повідомленнями |
Редагує письмові тексти | перевіряє написане, виявляє і виправляє недоліки письма самостійно чи за допомогою вчителя; обговорює створений текст і вдосконалює його за допомогою інших осіб |
Досліджує мовні явища | спостерігає за мовними одиницями та явищами, відкриває деякі закономірності співвідношення звуків і букв, значення слів, їх граматичної форми та ролі в реченні; спостерігає за власним мовленням та мовленням інших осіб, удосконалює власне мовлення за допомогою інших осіб |
Використовує знання з мови у мовленнєвій творчості | експериментує звуками, словами, фразами в мовних іграх; аналізує за допомогою вчителя мовлення літературних персонажів |
Сприймає усну інформацію | розуміє короткі, прості запитання, твердження, прохання/вказівки та реагує на них вербально та/або невербально |
Критично оцінює усну інформацію | розпізнає знайомі слова і фрази під час сприйняття усної інформації |
Сприймає текст | розпізнає знайомі слова з опорою на наочність |
Аналізує прочитану інформацію | |
Здійснює усну взаємодію | запитує та повідомляє інформацію про себе та повсякденні справи, вживаючи короткі сталі вирази та використовуючи у разі потреби жести |
Усно висловлює власні думки, почуття, ставлення та позиції | описує себе та свій стан короткими фразами |
Здійснює письмову взаємодію | надає найпростішу інформацію про себе у письмовій формі (записка, анкета) |
Висловлює свої думки, почуття, ставлення та позиції письмово | пише короткими фразами про себе |
Здійснює взаємодію в режимі реального часу | пише короткі фрази в режимі реального часу у разі потреби з використанням словника |
Розпізнає серед ситуацій з повсякденного життя ті, що розв’язуються математичними методами | розпізнає серед ситуацій із свого життя ті, що потребують перелічування об’єктів, вимірювання величин, обчислення |
Досліджує, аналізує, оцінює дані та зв’язки між ними для розв’язання проблеми математичного змісту | аналізує проблемні ситуації свого життя; визначає групу пов’язаних між собою величин для розв’язання повсякденних проблем математичного змісту |
Прогнозує результат розв’язання проблемної ситуації | прогнозує результат виконання арифметичних дій |
Сприймає і перетворює інформацію (почуту, побачену, прочитану), будує допоміжну модель проблемної ситуації | перетворює інформацію (почуту, побачену, прочитану) у схему, таблицю, схематичний рисунок |
Розробляє стратегії розв’язання проблемних ситуацій | обирає послідовність дій для розв’язання проблемної ситуації |
Моделює процес розв’язання проблемної ситуації і реалізує його | обирає числові дані, необхідні і достатні для відповіді на конкретне запитання; визначає дію (дії) для розв’язання проблемної ситуації, виконує її (їх) |
Оцінює дані проблемної ситуації, необхідні і достатні для її розв’язання | визначає достатність даних для розв’язання проблемної ситуації |
Оцінює різні шляхи розв’язання проблемної ситуації, обирає раціональний шлях її розв’язання | визначає шляхи розв’язання проблемної ситуації |
Перевіряє відповідність одержаного результату прогнозованому | зіставляє одержаний результат з прогнозованим |
Оцінює правильність розв’язання проблемної ситуації; виявляє та виправляє помилки | перевіряє правильність результату арифметичної дії; виявляє та виправляє помилки |
Аналізує об’єкти навколишнього світу та ситуації, що виникають у житті | визначає істотні, спільні і відмінні ознаки об’єктів навколишнього світу; порівнює, об’єднує у групу і розподіляє на групи за спільною ознакою |
Встановлює кількість об’єктів, читає і записує числа, порівнює та упорядковує їх | лічить об’єкти, позначає числом результат лічби; порівнює числа в межах ста та упорядковує їх |
Володіє обчислювальними навичками, застосовує їх у навчальних та практичних ситуаціях | обчислює усно зручним для себе способом у навчальних і практичних ситуаціях |
Визначає просторові відношення | орієнтується на площині і в просторі; описує або зображає схематично розміщення, напрямок і рух об’єктів |
Розпізнає геометричні фігури за їх істотними ознаками | розпізнає знайомі геометричні площинні та об’ємні фігури серед об’єктів навколишнього світу, на малюнках |
Будує, конструює об’єкти | конструює площинні та об’ємні фігури з підручного матеріалу, створює макети реальних та уявних об’єктів |
Вимірює величини | вимірює величини за допомогою підручних засобів і вимірювальних приладів |
Використовує алгебраїчні поняття і залежності для розв’язування проблемної ситуації; досліджує задачі | встановлює залежність між компонентами і результатом арифметичної дії |
Виявляє і формулює дослідницькі проблеми | обирає у найближчому оточенні те, що цікаво дослідити |
Визначає мету дослідження і висуває гіпотезу | обирає та пояснює дії для дослідження об’єктів природи; визначає можливі результати спостережень/досліджень |
Планує дослідження | пропонує/обирає послідовність кроків під час спостереження/ експерименту |
Спостерігає, експериментує, моделює | досліджує обрані природні явища та об’єкти, використовуючинаданіприлади, моделі |
Аналізує та обґрунтовує результати досліджень, формулює висновки | описує, що нового дізнався, спостерігаючи та експериментуючи |
Проводить самоаналіз дослідницької діяльності | описує та пояснює те, про що дізнався; радіючи пізнанню нового, розуміє, що помилки є невід’ємною частиною пізнання |
Знаходить інформацію та систематизує її | знаходить інформацію про природу |
Перетворює інформацію з однієї форми в іншу | зображує інформацію про навколишній світ у вигляді малюнка, таблиці |
Виявляє взаємозв’язки у природі та враховує їх у своїй діяльності | виявляє та описує очевидні зв’язки у природі; пояснює необхідність їх урахування у життєдіяльності людини |
Діє у навколишньому світі, розуміючи наслідки власної поведінки | дбає про чистоту навколишнього світу, доглядає за рослинами і тваринами |
Використовує наукові надбання для розв’язання проблем | наводить приклади використання винаходів людства в побуті |
Відповідально та ощадливо використовує природні ресурси | пояснює необхідність збереження природних ресурсів і намагається це робити |
Визначає проблему через cпіввіднесення нових фактів із попереднім досвідом | розрізняє проблеми в навколишньому світі, пов’язаніздіяльністюлюдини |
Критично оцінює проблему | розуміє проблему в навколишньому світі; розмірковує, що відомо про цю проблему, як її розв’язати |
Групує і класифікує об’єкти навколишнього світу | знаходить спільні і відмінні ознаки об’єктів; групує об’єкти навколишнього світу за однією або кількома ознаками |
Генерує нові ідеї для розв’язання проблеми | пропонує різні способи використання об’єктів навколишнього світу |
Планує власну діяльність з виготовлення виробу | за допомогою дорослих або самостійно планує власну діяльність з виготовлення виробу, прогнозує кінцевий результат |
Читає і розробляє графічні зображення | читає та аналізує графічні зображення за допомогою дорослих та використовує їх у процесі роботи |
Добирає матеріали і технології для виготовлення виробу | за допомогою дорослих або самостійно добирає конструкційні матеріали та технології для виготовлення виробу |
Моделює, конструює та виготовляє виріб | моделює, конструює та виготовляє виріб з готових елементів за допомогою дорослих; виготовляє та оздоблює виріб за допомогою дорослих |
Оцінює та представляє результати власної або колективної діяльності | оцінює та представляє результати власної або колективної діяльності за допомогою дорослих |
Застосовує технологічні операції традиційних та сучасних ремесел | виконує прості технологічні операції традиційних та сучасних ремесел за допомогою дорослих або самостійно |
Створює виріб, застосовуючи технології традиційних та сучасних ремесел | спостерігає за процесом виготовлення виробу народними майстрами; створює виріб за допомогою дорослих або самостійно згідно із зразком чи власним задумом, застосовуючи технології традиційних та сучасних ремесел |
Розраховує витрати | за допомогою дорослих розраховує орієнтовні витрати та кількість матеріалів для виготовлення виробу |
Ощадно використовує матеріали | під час виготовлення виробів намагається ощадно використовувати матеріали; за допомогою дорослих готує залишки до вторинної обробки |
Організовує власну життєдіяльність | за допомогою дорослих планує дії та виконує їх у власному побуті |
Розв’язує практичні завдання у побуті | виконує практичні завдання в побуті; організовує робоче місце за допомогою дорослих |
Дотримується безпеки під час виготовлення виробу | |
Досліджує інформаційний навколишній світ | пояснює сприйняття інформації різними органами чуття на основі власних спостережень |
Знаходить, подає, перетворює, аналізує та зберігає дані різних типів | розрізняє та фіксує дані, аналізує та впорядковує прості послідовності |
Добирає об’єкти для створення моделей | визначає об’єкти, їх властивості та значення властивостей за підтримки вчителя; розрізняє моделі та їх відповідники у реальному світі, створює прості моделі |
Критично оцінює інформацію з різних джерел | розрізняє правдиві та неправдиві твердження, здобуті з різних джерел |
Розробляє та реалізує алгоритми | створює план дій, наводить приклади повторення та виконання дій за визначеним завданням у повсякденній діяльності |
Створює та налагоджує програмні проекти | складає простий план із точних та однозначних вказівок до дій виконавців, виявляє в ньому помилки, оцінює відповідність очікуваному результату |
Розробляє модульні проекти | складає ціле із запропонованих частин, пояснює, як заміна окремих частин приводить до іншого цілого |
Опрацьовує та створює інформаційні продукти з використанням даних різних типів | використовує готові та створює прості інформаційні продукти (текст, зображення, звуки) для отримання, передачі інформації або представлення власних ідей, результатів діяльності |
Співпрацює в команді для створення інформаційного продукту | самостійно та відповідально виконує визначені завдання; працює в команді з іншими особами для досягнення спільної мети |
Використовує широкий спектр цифрових пристроїв | використовує цифрові пристрої вдома, в школі, на вулиці та пояснює їх призначення |
Організовує власне інформаційне середовище | організовує власне робоче місце за допомогою дорослих; розпізнає та описує прості проблеми та збої, які виникають у роботі доступних цифрових пристроїв, звертається за допомогою та підтримкою |
Спілкується, навчається та співпрацює в мережевих спільнотах | використовує цифрові пристрої, технології для доступу до інформації та спілкування |
Відповідально використовує інформаційні технології у повсякденному житті, захищає себе та свій інформаційний простір | дотримується правил безпечної роботи; захищає свій інформаційний простір; розповідає про проблеми дорослим |
Дотримується норм соціальної, міжкультурної та міжособистісної взаємодії | зважає на технічні можливості цифрових пристроїв для спілкування, зокрема з людьми з особливими потребами, поважає приватність повідомлень, толерантно ставиться до відмінностей культур, традицій і різних думок |
Дотримується норм правової взаємодії | зазначає авторство власних робіт; виявляє повагу до авторства інших осіб |
Діє відповідально | демонструє поведінку, яка запобігає або зменшує ризики для життя і здоров’я |
Відстоює інтереси власні та інших осіб | протидіє проявам тиску, неповаги та приниження щодо себе та інших осіб, звертаючися за допомогою до дорослих |
Надає допомогу | розрізняє, до кого і як звернутися за допомогою; описує приклади такої діяльності |
Поводиться етично | розпізнає здорову етичну поведінку (сумлінність, справедливість, чесність, відповідальність, відвагу, відданість) та наслідує її |
Розпізнає небезпечні ситуації | розпізнає та описує небезпеку вдома, у школі та навколишньому світі |
Прогнозує наслідки | пояснює, що кожна дія (рішення) має наслідки |
Ухвалює рішення | вирішує, як діяти у повсякденних ситуаціях без загрози для життя і здоров’я |
Поводиться безпечно | пояснює, від чого залежить безпека вдома, у школі та навколишньому світі |
Обмірковує альтернативи власних дій та рішень | визначає здорові та шкідливі звички |
Приймає зміни власного організму | відзначаєзміни власного організму і приймає їх |
Аналізує вплив поведінки на здоров’я | визначає позитивний і негативний вплив на вибір здорової та безпечної поведінки |
Здійснює вибір та отримує задоволення | розпізнає, що приносить задоволення та користь |
Вчиться вчитися без шкоди для здоров’я | упорядковує власне навчання відповідно до своїх потреб та рекомендованих умов |
Знаходить і перевіряє інформацію | розпізнає знаки, символи і попередження щодо ймовірної небезпеки |
Діє ефективно і самостійно | пояснює потреби свої та інших осіб; визначає, від кого та від чого залежить задоволення потреб |
Спілкується конструктивно | уважно слухає, запитує про потреби інших осіб та висловлюється так, щоб не образити інших осіб |
Виявляє культуру споживання | визнає важливість помірності у споживанні послуг та продукції |
Планує майбутнє | пояснює важливість навчання у школі для свого життя та добробуту; планує свій день (навчальний та вихідний) |
Співпрацює для досягнення результату діяльності | виконує різні ролі в групі, пояснює у чому цінність спільної роботи |
Орієнтується в історичному часі | встановлює послідовність подій (раніше/пізніше, до/після, давно/ недавно); пояснює, як і чому люди визначають час |
Розкриває тривалість і варіативність подій в часі | описує послідовність етапів розвитку людини; намагається пояснити, як події пов’язані між собою |
Виявляє і прогнозує суспільні (історичні) зміни | розрізняє теперішнє, минуле і майбутнє (було — є — буде) |
Орієнтується у соціальному середовищі | орієнтується у близькому до місця проживання та освоєному людьми середовища |
Виявляє взаємозв’язок природного і соціального середовищ | показує, як природа дає людям засоби до існування; описує зміни, які спостерігає у знайомому просторі, пов’язані з людською діяльністю |
Формує разом з іншими особами громадський простір | досліджує об’єкти загального користування у своїй місцевості; дотримується правил поведінки під час гри, прогулянки і відпочинку |
Добирає джерела історичної та суспільно значущої інформації | пояснює, де може знайти потрібну інформацію; виявляє основний зміст джерела інформації; розпитує старших людей про минуле |
Аналізує соціальну (історичну) інформацію | запитує про те, що зацікавило; знаходить відповіді на запитання; виокремлює в джерелі інформацію про відому особу/подію |
Оцінює достовірність соціальної (історичної) інформації | розрізняє казкові події та події минулого; висловлює припущення про правдивість інформації |
Систематизує та узагальнює соціальну (історичну) інформацію | виокремлює незрозумілі слова і за допомогою дорослих встановлює їх зміст; придумує назву твору, що відображає його зміст |
Розповідає про минуле і сучасне | розповідає про себе, свою родину та інших осіб |
Формулює та представляє судження, добираючи аргументи | висловлює свої вподобання; виокремлює фрази та/або дії, які вразили; обмірковує вплив своїх слів та/або дій на думку інших осіб |
Формує себе як особистість, утверджує власну гідність | описує себе, свій характер, захоплення, якими вирізняється від інших осіб |
Захищає права людини | пояснює свої обов’язки в сім’ї, школі; дотримується правил поведінки, що засвідчують повагу до інших осіб; звертається за допомогою до старших у разі, коли його або інших осіб ображають |
Протидіє і запобігає проявам дискримінації та нерівності | розпізнає вчинки і слова, які можуть підтримати або образити; поважає різноманітність, справедливо ставиться до інших осіб |
Усвідомлює себе частиною спільноти | збирає інформацію та розповідає про свою родину, однокласників, Україну; пояснює, що означає бути членом родини, громади, класу; долучається до родинних і національних традицій, пояснює їх значення для себе |
Співпрацює з іншими особами | пояснює важливість співпраці у групі; разом з іншими особами визначає послідовність виконання завдань; виконує різні ролі в групі |
Робить відповідальний вибір | домовляється з однокласниками про доброчесні правила взаємодії, дотримується досягнутих домовленостей, пояснює, чому це важливо |
Бере участь у розв’язанні проблем спільнот | розповідає про свої успіхи, успіхи класу, своєї родини; розповідає про свої проблеми, обирає варіанти їх розв’язання; долучається до корисних справ у родині, класі, школі |
Осмислює громадсько-політичне життя | розповідає про Україну як про свою Батьківщину, розпізнає державні символи України, шанобливо ставиться до них |
Творить різними засобами і способами | творить відомими художніми засобами і способами |
Імпровізує | експериментує, використовуючи відомі техніки художньо-творчої діяльності, звуками, ритмами, рухами, лініями, кольорами, формами, матеріалами тощо для створення художніх образів |
Естетично перетворює навколишній світ | спостерігає за навколишнім світом, фіксує за допомогою вчителя цікаві явища як ідеї для творчості; допомагає прикрасити місце, де навчається, живе |
Аналізує, інтерпретує, оцінює мистецтво | сприймає твори різних видів мистецтва і проявляє емоційно-ціннісне ставлення до них у різний спосіб (словами, рухами, мімікою, лініями, кольорами тощо) |
Пізнає мову мистецтва | розрізняє види мистецтва (музичне, образотворче, театральне, хореографічне тощо) і розпізнає притаманні їм засоби виразності |
Оцінює власну творчість | оцінює власну творчість за визначеними орієнтирами; пояснює, наскільки вдалося втілити свій задум |
Представляє власні досягнення | презентує створені художні образи у зрозумілий спосіб, пояснюючи створене |
Взаємодіє з іншими особами через мистецтво | бере участь у колективній творчій діяльності, дотримується правил творчої співпраці; ділиться з іншими особами враженнями від сприйняття мистецтва та творчої діяльності |
Регулює власний емоційний стан засобами мистецтва | визначає серед творів і видів художньо-творчої діяльності ті, що подобаються; ділиться емоціями від сприйняття мистецьких творів; творить для власного задоволення |
Виконує життєво необхідні рухові дії | виконує вправи на пересування (ходьба, біг, стрибки, лазіння, плавання, ковзання), виконує вправи з предметами та без них (за наявності відповідних умов) |
Моделює рухову діяльність | розпізнає, добирає та виконує фізичні вправи для ранкової гімнастики; розрізняє, добирає та виконує фізичні вправи з різних видів спорту для розвитку фізичних якостей |
Виконує фізичні вправи під час ігрової діяльності та змагань | виконує рухові дії під час рухливих ігор під керівництвом вчителя |
Контролює свій фізичний стан | контролює своє самопочуття за підтримки дорослих у закладі загальної середньої освіти і поза його межами |
Аналізує та оцінює вплив фізичного навантаження на стан здоров’я | пояснює значення фізичних вправ для здоров’я людини |
Добирає фізичні вправи для розвитку фізичних якостей та зміцнення здоров’я | обирає за допомогою вчителя та виконує вправи/ігри і елементи різних видів спорту для розвитку фізичних якостей |
Виконує різні соціальні ролі | виконує різні ролі під час рухливих ігор, забав, обрядів та інших форм рухової діяльності |
Дотримується безпечної поведінки | дотримується правил безпеки особисто та під час спільної з друзями рухової діяльності |
Дотримується етичних норм у руховій діяльності | дотримується правил чесної гри під час рухової діяльності; не засмучується через поразку |
Директор школи Н.М. Хаджинова
Додаток №5
до Типової освітньої програми
школи І ступеня
Волноваської ЗОШ І-ІІІ ст.№4
Перелік навчальних програм
для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня
(затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 584)
№ п/п | Назва навчальної програми |
1. | Українська мова. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи |
2. | Українська мова (для шкіл з навчанням російською мовою). Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи |
3. | Інформатика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2–4 класів |
4. | Літературне читання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2–4 класи |
5. | Математика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи |
6. | Мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи |
7. | Музичне мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи |
8. | Образотворче мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи |
9. | Основи здоров'я. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи |
10. | Природознавство. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи |
11. | Трудове навчання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи |
12. | Фізична культура. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи |
13. | Я у світі. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 3–4 класи |
14. | Літературне читання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання 1-4 класи |
15. | Іноземні мови. Навчальні програми для 1–4 класів загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл |
16. | Програми для загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку). 1-4 класи (затверджені наказом МОН України від 22.12.2014 року №1495) |
17. | Програми з корекційно-розвиткової роботи для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку): Розвиток мовлення. Корекція розвитку. Ритміка (затверджені наказ МОН України від 29.04.2016 №476) |
Директор школи Н.М. Хаджинова
Типова освітня програма
Волноваської загальної освітньої школи І-ІІІ ступенів №4
Волноваської районної ради Донецької області
( школа ІІ ступеня)
1. Загальні положення типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня
Типова освітня програма школи ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» та наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».
Типова освітня програма базової середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.
2. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів в Волноваській ЗОШ і-ІІІ ступенів №4 складає 166,5 годин/тиждень, 157,5 годин/тиждень – інваріантна складова, 9 годин/тиждень – варіативна складова.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладу (додатки 1-3 до Типової освітньої програми навчального закладу), які складено на основі:
Для 5-го класу з українською мовою навчання – за Типовим навчальним планом закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов, затвердженим наказом МОН України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (таблиця 10 до Типової освітньої програми);
Для 6-7 класів з російською мовою навчання – за Типовим навчальним планом закладів загальної середньої освіти з навчанням мовою корінного народу, національної меншини і вивченням двох іноземних мов, затвердженим наказом МОН України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (таблиця 11 до Типової освітньої програми);
Для 8-9 класів з української мовою навчання – за Типовим навчальним планом закладів загальної середньої освіти з навчанням мовою корінного народу, національної меншини і вивченням двох іноземних мов, затвердженим наказом МОН України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (таблиця 11 до Типової освітньої програми);
Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
мови і літератури;
суспільствознавство;
мистецтво;
математика;
природознавство;
технології;
здоров’я і фізична культура.
Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.
Робочий навчальний план закладу включає інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, в якій передбачено додаткові години на вивчення навчальних предметів інваріантної складової, введення спецкурсів, курсів за вибором та факультативів, а саме:
В 5-му класі відведено 0,5 години на вивчення курсу «Христианська етика» , 1 година на вивчення української мови та 2 години на вивчення курсу за вибором « Російька мова».
В 6-7 класах з метою забезпечення умов для якісного оволодіння уміннями рідною та у 8 -9 класах іноземною мовами збільшено на 0,5години на тиждень на вивчення української та англійської мов.
В 6 класі в межах освітньої галузі « Суспільствознавство» запроваджено вивчення інтегрованого курсу « Всесвітня історія, Історія України»
В навчальному плані закладено поділ на групи при вивченні інформатики в 2-9 класах, де більше 16 чоловік.
Предмети інваріантної складової робочого навчального плану, що не мають цілої кількості годин, будуть викладатися протягом навчального плану за розкладом.
Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.
Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.
3. Очікувані результати навчання учнів
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
№ з/п | Ключові компетентності | Компоненти |
1 | Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами | Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
2 | Спілкування іноземними мовами | Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
3 | Математична компетентність | Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
4 | Основні компетентності у природничих науках і технологіях | Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
5 | Інформаційно-цифрова компетентність | Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
6 | Уміння вчитися впродовж життя | Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
7 | Ініціативність і підприємливість | Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) |
8 | Соціальна і громадянська компетентності | Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
9 | Обізнаність і самовираження у сфері культури | Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва |
10 | Екологічна грамотність і здорове життя | Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя |
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
предмети за вибором;
роботу в проектах;
позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Наскрізна лінія | Коротка характеристика |
Екологічна безпека й сталий розвиток | Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
Громадянська відповідальність | Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
Здоров'я і безпека | Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
Підприємливість і фінансова грамотність | Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах (додаток 3).
4. Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей;
комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.
Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
кадрове забезпечення освітньої діяльності;
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
якість проведення навчальних занять;
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
оновлення методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
5. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою
Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за рекомендаціями психолого-медико-педагогчних комісій чи інших умов.
Додаток 1
до Типової освітньої програми
школи ІІ ступеня
Волноваської ЗОШ І-ІІІ ст.№4
· Таблиця 1 до наказу МОН України від 20.04.2018 №405
Освітні галузі | Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень у класах | |
5 | |||
ІНВАРІАТНА ЧАСТИНА | |||
Мови і літератури | Українська мова | 3,5+1 | |
Українська література | 2 | ||
Іноземна мова(Англійська мова ) | 3 | ||
Зарубіжна література | 2 | ||
Суспільствознавство | Історія України | 1 | |
Всесвітня історія | - | ||
Основи правознавства | - | ||
Мистецтво | Музичне мистецтво | 1 | |
Образотворче мистецтво | 1 | ||
Мистецтво | - | ||
Математика | Математика | 4 | |
Алгебра | - | ||
Геометрія | - | ||
Природознавство | Природознавство | 2 | |
Біологія | - | ||
Географія | - | ||
Фізика | - | ||
Хімія | - | ||
Технологія | Трудове навчання | 2 | |
Інформатика | 1 | ||
Здоровья і фізична культура | Основи здоров’я | 1 | |
Фізична культура | 3 | ||
Разом | 23,5+3 | ||
ВАРІАТИВНА ЧАСТИНА-додатковий час на предмети. Факультативи. Індивідуальні заняття та консультації | 3,5 | ||
Христианська етика | 0,5 | ||
Мова корінного народу. національної меншини-Російська мова | 2 | ||
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження | 28 | ||
Всього (без урахування поділу на групи) | 28+3 |
Додаток 2
до Типової освітньої програми
школи І ступеня
Волноваської ЗОШ І-ІІІ ст.№4
Таблиця 2 до наказу МОН України від 20.04.2018 №405
Освітні галузі | Навчальні предмети | 6 рос. | 7 рос. | 8 укр. | 9 укр. |
ІНВАРІАТНА ЧАСТИНА | |||||
Мови і літератури | Українська мова | 3,5+0,5 | 2,5+0,5 | 2 | 2 |
Українська література | 2 | 2 | 2 | 2 | |
Англійська мова | 2 | 2 | 2+0,5 | 2+0,5 | |
Мова корінного народу, національної меншини-Російська мова | 3,5 | 2,5 | 2 | 2 | |
Інтегрований курс «Література»(корінного населення, національної меншини та зарубіжна) | 2 | 2 | 2 | 2 | |
Суспільствознавство | Історія України | 1 | 1 | 1,5 | 1,5 |
Всесвітня історія | 1 | 1 | 1 | 1 | |
Основи правознавства | - | - | - | 1 | |
Мистецтво | Музичне мистецтво | 1 | 1 | - | - |
Образотворче мистецтво | 1 | 1 | - | - | |
Мистецтво | 1 | 1 | |||
Математика | Математика | 4 | - | - | |
Алгебра | 2 | 2 | 2 | ||
Геометрія | 2 | 2 | 2 | ||
Природознавство | Природознавство | - | - | - | - |
Біологія | 2 | 2 | 2 | 2 | |
Географія | 2 | 2 | 2 | 1,5 | |
Фізика | 2 | 2 | 3 | ||
Хімія | 1,5 | 2 | 2 | ||
Технологія | Трудове навчання | 2 | 1 | 1 | 1 |
Інформатика | 1 | 1 | 2 | 2 | |
Здоровья і фізична культура | Основи здоров’я | 1 | 1 | 1 | 1 |
Фізична культура | 3 | 3 | 3 | 3 | |
Разом (без фізкультури) | 29+1 | 29,5+1 | 29,5+2 | 31+2 | |
ВАРІАТИВНА ЧАСТИНА | 1 | 1 | 2 | 1 | |
Христианська етика | 0,5 | 0,5 | 1 | - | |
Креслення | - | - | 1 | 0,5 | |
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження | 31 | 32 | 33 | 33 | |
Всього (без урахування поділу на групи) | 33 | 33,5 | 35 | 35 |
Додаток №3
До Типової освітньої програми
школи ІІ ступеня
Волноваської ЗОШ і-ІІІ ст. №4
Перелік навчальних програм
для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня
(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)
№ п/п | Назва навчальної програми |
1. | Українська мова |
2. | Українська література |
3. | Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою |
4. | Біологія |
5. | Всесвітня історія |
6. | Географія |
7. | Зарубіжна література |
8. | Інформатика |
9. | Історія України |
10. | Математика |
11. | Мистецтво |
12. | Основи здоров’я |
13. | Природознавство |
14. | Трудове навчання |
15. | Фізика |
16. | Фізична культура |
17. | Хімія |
18. | Навчальні програми з інтегрованого курсу «Література» (російська та зарубіжна) |
19. | Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою |
20. | Іноземні мови |
21. | Програми з корекційно-розвиткової роботи для 5-9 класів спеціальних агальноосвітніх навчальних закладів для дітей для дітей із затримкою психічного розвитку: Корекція розвитку (корекція когнітивного розвитку). Розвиток мовлення. Лікувальна фізкультура (ритміка) (затверджені наказом МОН України від 26.09.2016 №1148) |
22. | Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-9 класів спеціальних ЗНЗ для дітей із затримкою психічного розвитку (затверджені наказом МОН України від 24.06.2014 №750) |
ОСВІТГЯ ПРОГРАМА
школи ІІІ ступеня
(профільна середня освіта)
Профільна середня освіта – це третій рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій, і є останнім етапом одержання повної загальної середньої освіти, на якому в свідомості учнів формується цілісна картина світу, випускники старшої школи володіють способами пізнавальної та комунікативної діяльності, умінням одержувати інформацію з різних джерел і самостійно опрацьовувати її, застосовувати набуті знання в повсякденному житті та готові до свідомого вибору та самореалізації.
Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності.
Профільне навчання є одним із ключових напрямів модернізації та удосконалення системи освіти нашої держави й передбачає реальне й планомірне оновлення школи старшого ступеня і має найбільшою мірою враховувати інтереси, нахили і здібності, можливості кожного учня, у тому числі з особливими освітніми потребами, у контексті соціального та професійного самовизначення і відповідності вимогам сучасного ринку праці. При цьому реалізується принцип особистісно орієнтованого навчання, створюються найоптимальніші умови для професійного самовизначення та подальшої самореалізації випускників, продовження освіти та початку професійної діяльності.
Мета профільного навчання – забезпечення умов для якісної освіти старшокласників у відповідності з їхніми індивідуальними нахилами, можливостями, здібностями і потребами, забезпечення професійної орієнтації учнів на майбутню діяльність, яка користується попитом на ринку праці, встановлення наступності між загальною середньою і професійною освітою, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації.
Профільна школа є інституційною формою реалізації цієї мети.
Основні завдання профільного навчання
Освітня програма школи ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», постанов Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року №24 (11 класи) та від 23 листопада 2011 року № 1392 (10-11 класи) «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» на основі Типових освітніх програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затверджених наказами Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року №408 та 406. Освітня програма школи окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.
Освітня програма повної середньої освіти є продовженням освітньої програми базової середньої освіти. Програма розроблена з урахуванням психолого-педагогічних особливостей розвитку дітей 16-18 років. Програма враховує, що провідною діяльністю учнів даного вікового періоду є самовизначення як практика формування, пов'язана з конструюванням можливих образів майбутнього, проектуванням і плануванням в ньому своєї
індивідуальної траєкторії (свого шляху). Так як формування старших школярів відбувається через набуття практичного мислення, то одиницею організації змісту освіти стає «проблема» і проблемна організація навчального
матеріалу, що передбачає особистісно-компетентнісну організацію навчальної діяльності.
До очікуваних результатів засвоєння основної освітньої програми належать:
· Загальні навчальні вміння, навички і способи діяльності
· Пізнавальна діяльність
· Інформаційно-комунікативна діяльність
· Рефлексивна діяльність.
Програму побудовано із врахуванням таких принципів:
-дитиноцентрованості і природовідповідності;
-узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
-науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
-наступності і перспективності навчання;
-взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
- принцип інтегрування навчальних предметів всередині і поза освітніх
областей;
- принцип диференційованого підходу до навчання;
-логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
-можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
-творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
-адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей;
-принцип взаємозв'язку навчальної та позанавчальної діяльності.
Загальний обсяг навчального навантаження:
76 годин на тиждень, 69 годин на тиждень – інваріантна складова, 7 годин на тиждень варіативна.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в навчальних планах школи ІІІ ступеня, що складені на основі Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затверджених наказами Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року №406 та №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня», в рамках навчальних планів (таблиці 1-3 та таблиці 1-26 відповідно наказів). У 2018/2019 навчальному році у школі сформовано профіль української філології з врахуванням побажань учнів, батьків, матеріально-технічної бази, навчально-методичного та кадрового забезпечення та з метою якісної реалізації профілю/
Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України ,,Про загальну середню освіту”. Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказами Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 зі змінами внесеними наказом № 921 від 17.08.2012 та № 401 від 08.04.2016
Навчальний план для 10-11 класів школи розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2018 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття.
Навчальний план для 10 класів складений у відповідності до другого варіанту (таблиця 2).
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах
Перелік навчальних програм
для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (10 класи)
(затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407, від 24.11.2017 № 1539)
№ п/п | Назва навчальної програми | Рівень вивчення |
1. | Українська мова | Рівень стандарту |
2. | Українська мова | Профільний рівень |
3. | Астрономія (авторський колектив під керівництвом Яцківа Я. Я.) | Рівень стандарту |
4. | Біологія і екологія | Рівень стандарту |
5. | Всесвітня історія | Рівень стандарту |
6. | Всесвітня історія | Профільний рівень |
7. | Географія | Рівень стандарту |
8. | Громадянська освіта (інтегрований курс) | Рівень стандарту |
9. | Зарубіжна література | Рівень стандарту |
10. | Захист Вітчизни | Рівень стандарту |
11. | Інформатика | Рівень стандарту |
Історія України | Рівень стандарту | |
12. | Історія України | Профільний рівень |
13. | Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) | Рівень стандарту |
14. | Правознавство | Профільний рівень |
15. | Технології | Рівень стандарту |
16. | Українська література | Рівень стандарту |
17. | Українська література | Профільний рівень |
18. | Фізика і астрономія (авторський колектив під керівництвом Ляшенка О. І.) | Рівень стандарту |
19. | Фізика і астрономія (авторський колектив під керівництвом Ляшенка О. І.) | Профільний рівень |
20. | Фізична культура | Рівень стандарту |
21. | Хімія | Рівень стандарту |
22. | Польська мова та література (інтегрований курс) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою | Рівень стандарту |
23. | Польська мова як друга іноземна у спеціалізованих школах із поглибленим вивченням іноземних мов та у закладах загальної середньої освіти | Рівень стандарту |
24. | Ромська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою | Рівень стандарту |
25. | Російська література для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою | Профільний рівень |
26. | Російська мова (початок вивчення з 1 класу) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою | Рівень стандарту |
27. | Російська мова (початок вивчення з 5 класу) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою | Рівень стандарту |
28. | Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою | Профільний рівень |
29. | Іноземні мови | Рівень стандарту |
Перелік навчальних програм
для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (11 класи)
(затверджені наказом МОН від 14.07.2016 № 826)
№ п/п | Назва навчальної програми | Рівень вивчення |
1. | Українська мова | рівень стандарту академічний рівень |
1. | Астрономія | рівень стандарту, академічний рівень профільний рівень |
2. | Біологія | рівень стандарту академічний рівень профільний рівень |
3. | Всесвітня історія | рівень стандарту, академічний рівень профільний рівень |
4. | Географія | рівень стандарту, академічний рівень профільний рівень |
5. | Екологія | рівень стандарту, академічний рівень профільний рівень |
6. | Економіка | рівень стандарту, академічний рівень профільний рівень |
7. | Зарубіжна література | рівень стандарту академічний рівень профільний рівень |
8. | Захист Вітчизни | рівень стандарту |
9. | Інформатика | рівень стандарту |
10. | Історія України | рівень стандарту академічний рівень профільний рівень |
11. | Людина і світ | рівень стандарту, академічний рівень профільний рівень |
12. | Математика | рівень стандарту академічний рівень профільний рівень |
13. | Правознавство | рівень стандарту, академічний рівень профільний рівень |
14. | Технології | рівень стандарту, академічний рівень |
15. | Українська література | рівень стандарту, академічний рівень профільний рівень |
16. | Фізика | рівень стандарту пояснювальна записка академічний рівень профільний рівень |
17. | Фізична культура | рівень стандарту, академічний рівень профільний рівень |
18. | Хімія | рівень стандарту академічний рівень профільний рівень поглиблене вивчення |
19. | Художня культура | рівень стандарту академічний рівень профільний рівень Естетика |
20. | Кримськотатарська мова | рівень стандарту профільний рівень |
21. | Друга іноземна мова | pівень стандарту |
Реалізація освітніх галузей
Навчальні плани реалізують освітні галузі Базового навчального плану Державного стандарту через інтегровані курси і навчальні предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
Мови і літератури
Суспільствознавство
Мистецтво
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура
Години навчальних предметів інваріантної та варіативної складових робочих навчальних планів, що позначаються дробовими числами (0,5; 1,5; 2,5; 3,5) викладаються упродовж навчального року таким чином:
ціла частина – щотижнево, дробова (0,5) – по 1 годині через тиждень.
Розподіл варіативної складової в школі ІІІ ступеня
Розподіл варіативної частини в школі ІІІ ступеня здійснюється з урахуванням профільності навчання, яке має на меті забезпечити більш глибоку підготовку старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси і здібності. Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної так і варіативної частини навчального плану, яка складена з урахуванням профільності навчання :
Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання приймає заклад освіти, враховуючи освітні потреби учнів, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу.
В 10 та 11 класах на вивчення окремо алгебри та геометрії збільшено на 1 годину на вивчення геометрії.
Вибірково-обов’язковий предмет(«Інформатика» та « Технології») у старшій школі (рівень стандарту) учні 10 класу будуть вивчати одночасно у межах 1,5 години на тиждень. За також ж схемою вивчення цих предметів буде продовжено в 11 класі в наступному навчальному році.
З метою якісної підготовки учнів до ЗНО-ДПА відведено 3 години на вивчення англійської мови та 2 години на вивчення фізики за рахунок індивідуальних консультацій з цих предметів по субботах
Предмети інваріантної складової робочого навчального плану, що не мають цілої кількості годин, будуть викладатися протягом навчального року за розкладом.
Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування учнів та на підставі рішення методичного об’єднання вчителів (протокол від ______2018 № ___) обрано такі модулі для вивчення предмета «Фізична культура»: баскетбол, волейбол, гімнастика, легка атлетика, футбол, теніс.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
№ з/п | Ключові компетентності | Компоненти |
1 | Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами | Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
2 | Спілкування іноземними мовами | Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
3 | Математична компетентність | Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
4 | Основні компетентності у природничих науках і технологіях | Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
5 | Інформаційно-цифрова компетентність | Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
6 | Уміння вчитися впродовж життя | Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
7 | Ініціативність і підприємливість | Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) |
8 | Соціальна і громадянська компетентності | Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
9 | Обізнаність і самовираження у сфері культури | Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва |
10 | Екологічна грамотність і здорове життя | Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя |
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.
Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
предмети за вибором;
роботу в проектах;
позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Наскрізна лінія | Коротка характеристика |
Екологічна безпека й сталий розвиток | Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
Громадянська відповідальність | Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
Здоров'я і безпека | Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
Підприємливість і фінансова грамотність | Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти. Профільна середня освіта здобувається після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року розпочинають здобуття профільної середньої освіти школи.
Форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей;
комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри.
Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей проводять на уроці, семінарі, заключній конференції, екскурсії. З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей проводяться навчально-практичні заняття. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Оглядова конференція проводиться для учнів 10-11 класів. Коригуючу функцію виконують оглядові консультації. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
кадрове забезпечення освітньої діяльності;
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
якість проведення навчальних занять;
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
оновлення методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
Критерії, правила та процедури оцінювання здобувачів освіти
Оцінювання якості знань здобувачів освіти здійснюється відповідно до «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».
Критерії оцінювання та очікувані результати освітньої діяльності учнів є обов’язковою складовою навчальної програми предмета. На початку вивчення теми вчитель повинен ознайомити учнів з системою та критеріями її оцінювання.
Для врахування думки учнів щодо якості та об’єктивності системи
оцінювання проводяться щорічні соціологічні (анонімні) опитування учнів і
випускників, а також моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів
освіти.
Результати оцінювання здобувачів освіти обговорюються на засіданні педагогічної ради школи.
Оцінки слугують для аналізу індивідуального прогресу і плануванню індивідуального темпу навчання, а не ранжуванню учнів. Оцінки розглядаються як рекомендація до дії, а не присуд.
Портрет випускника середньої школи
Випускник - цілісна особистість - усебічно розвинена, здатна до критичного мислення.
Випускник - патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини.
Випускник - інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.